Провал результатів вертолітного шоу Авакова-Луценка із затримання корупціонерів ще раз підтвердив, що країні потрібен незалежний Антикорупційний судУже в день затримання всі 25 фігурантів справи про корупцію на 96 млрд грн вийшли під заставу – загалом вони навіть не внесли, а тільки пообіцяли внести за себе майже 444 млн гривень. Так закінчилася широко розрекламована спецоперація з їх затримання, в якій були задіяні 1700 поліцейських і 500 військових прокурорів.
Рішенням Печерського суду відпустити затриманих під грошову заставу, до слова, зовсім законним, залишилися незадоволені і генпрокурор, і міністр МВС. Та й суспільство, м'яко кажучи, було розчароване результатами такого акту боротьби з корупцією.
Це вчергове активізувало дискусію навколо формування спеціального Антикорупційного суду. Який, між іншим, президент обіцяв західним партнерам і МВФ. Який передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Але створення якого і парламент, і адміністрація Порошенка блокують ось уже півроку – надто вже страхаюча структура може утворитися.
Набагато простіше всі незрозумілі суспільству рішення звалювати на суддів Печерського суду і погрожувати їм пожежею, аніж брати відповідальність за відкриття кримінальних проваджень щодо топ-чиновників, народних депутатів і оточення президента.
Один з представників президентської парламентської фракції у приватній бесіді з UA1 розповів, що зараз на Печерських пагорбах обговорюють можливі варіанти для того, щоб перед ЄС із США не осоромитися, але й убезпечити себе від реальних вироків суддів Антикорупційного суду.
«Це як з депутатською недоторканністю, – наводить приклад співрозмовник UA1. – На словах усі ратують за її скасування, але на ділі ніхто не готовий за це проголосувати. Те ж саме і з Антикорупційним судом. Дві третини депутатів підв'язані в різних схемах – від лобіювання за гроші до ухилення від сплати податків їх бізнесу. І за Антикорупційний суд вони проголосують тільки тоді, коли будуть на 100% впевнені, що його судді керовані, і їх можна контролювати».
Важка спадщина
Проблемою блискавичного виходу топ-корупціонерів під заставу, що в теорії дає їм можливість сховатися від слідства, є не тільки рішення суддів. Проблема полягає в діючих нормах кримінального законодавства.
Справа в тому, що Кримінальний кодекс передбачає для підозрюваного у скоєнні злочину можливість уникнути виснажливих місяців у слідчому ізоляторі за певну суму, і норму цю зараз активно використовують.
Через кілька годин після затримання фігуранти кримінальних проваджень про крадіжку мільярдів їдуть обідати додому, сплативши соту частину від награбованого.
І тільки для міністра МВС і генпрокурора, які не мають юридичної освіти, ст. 182 і 202 Кримінального кодексу про вихід під заставу стали повною несподіванкою, судячи з їхньої реакції на рішення Печерського суду щодо затриманих корупціонерів.
Щоб не виглядати в очах суспільства вже зовсім по-дурному, Аваков і Луценко спочатку обрали тактику тикати пальцем в суддів, які приймають такі непопулярні рішення.
Але досить швидко, чи то радники цих чиновників, чи то представники юрдепартаменту очолюваних ними відомств підказали своїм босам, що з юридичної точки зору тут доскіпатися немає до чого.
Тоді прокурорський та міністерський посил суспільству підкоригували: в усьому винне недосконале кримінальне законодавство, яке країна отримала від представників колишньої злочинної влади.
Саме вони протягли до Кримінального кодексу положення про вихід під заставу. І лиш вони винні в тому, що у злочинців є можливість, наплювавши на внесені у вигляді застави мільйони, екстрено залишити територію України.
Ідея ця просувається дуже активно, попри те, що злочинної влади ось уже три роки як немає. А для того, щоб внести правки в кримінальне законодавство, потрібно всього кілька годин роботи парламенту і президента – це підтвердило призначення Юрія Луценка на його нинішню посаду.
Однак справа в тому, що представники законодавчої влади подібні зміни приміряють, насамперед, на себе: сьогодні садимо ми, а завтра можуть садити нас. А кому хочеться нудитися в СІЗО без права внести заставу?
Ось на цьому етапі всі ініціативи направити ситуацію із заставою у зрозуміле для суспільства русло наглухо блокуються. А для зарубіжних партнерів створюється потрібна гарна картинка: хороший президент хоче таких змін і навіть ініціює їх, але поганий парламент цього не робить.
Мовляв, Порошенко навіть звертався до Верховної Ради з пропозицією скасувати грошову заставу для фігурантів корупційних схем, але депутати президентське звернення нахабно проігнорували.
Втім, розуміючи сміховинність таких пояснень, з подачі Адміністрації Порошенка провладні політологи і нардепи віднедавна взялися активно озвучувати ще один постулат: скасування застави суперечить європейській практиці. Мовляв, не зрозуміють нас в Європі, якщо скасуємо заставу, а ми ж хочемо стати європейською країною.
У результаті будь-які гучні арешти в свідомості суспільства нівелюються тим, що через кілька годин після затримання фігуранти кримінальних проваджень про крадіжку мільярдів гривень їдуть обідати додому, сплативши соту частину від награбованого. Причому на цілком законних підставах, оскільки закон говорить: застава не може бути свідомо непомірною для підозрюваного.
Розуміючи, що прогресу в цьому напрямку найближчим часом не буде, активісти громадських організацій намагаються натиснути на владу, вимагаючи обіцяного нею ж створення Антикорупційного суду. От лише незалежний суд в Україні не потрібен жодному чиновнику.
Технічні маневри
«Абсурд часів Петра Порошенка – це коли президент і прем'єр-міністр дають публічну обіцянку створити Антикорупційний суд, а генеральний прокурор тієї ж країни відкрито заявляє, що взагалі-то, це не обов'язково – можна обмежитися Антикорупційної палатою в рамках вже існуючого корумпованого суду», – так відреагував нардеп Мустафа Найєм на пропозицію Юрія Луценка обійтися без формування нової судової структури.
Генпрокурор публічно заявив, що йому не подобаються рішення судів стосовно затриманих підозрюваних і прозоро натякнув на можливість корупції в цій сфері. І тут же запропонував на основі цих же судів, якими він незадоволений, сформувати Спеціалізовану палату з розгляду справ чиновників категорії А в нині чинному Кримінальному суді.
Законопроект про скасування звільнення під заставу підозрюваних у хабарництві – це чисто технічний маневр, для демонстрації хоч якогось руху в цьому напрямку.
У чому полягає генпрокурорська логіка, відомо тільки самому генпрокурору. Але його пропозиція ще раз підтвердила інформацію джерела UA1 про те, що Банкова гарячково шукає вихід зі скрутного становища, коли міжнародні партнери дедалі частіше нагадують про взяте зобов'язання створити Антикорупційний суд. А створювати його не хочеться, бо занадто небезпечно.
І один з можливих варіантів для влади – це створення фейкової структури, яку, маючи достатньо фантазії, можна назвати Антикорупційним судом.
Генпрокурор озвучив два аргументи на користь цього рішення: таку структуру на основі вже діючого суду можна сформувати всього за кілька місяців, а набрати суддів можна «з нуля», що забезпечить законність і прозорість винесених ними рішень.
Наскільки ця картинка співвідноситься з реальністю, можна судити за результатами конкурсу в новий Верховний Суд. Претендентів затверджує Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яку вибирали саме «старі» судді. Подякою за це і стало зарахування до списку кандидатів найбільш одіозних особистостей часів Януковича.
Саме в цьому напрямку щодо формування Антикорупційного суду зараз працюють технологи з Адміністрації Порошенка.
Поряд з цим в інформаційний та законодавчий простір впроваджуються відволікаючі маневри, які мають продемонструвати західним партнерам готовність влади щось робити у сфері боротьби з корупцією.
Наприклад, депутати з БПП вже зареєстрували в парламенті законопроект, що передбачає скасування звільнення з-під варти під заставу підозрюваних у хабарництві.
На питання UA1 про перспективи цього документа, наш співрозмовник з БПП тільки плечима знизав: «Цей проект навіть в зал не буде винесено. Це чисто технічний маневр для демонстрації хоч якогось руху в цьому напрямку, коли досягнень немає».
А поки підсумком технічних маневрів влади у сфері боротьби з корупцією стають виключно бадьорі звіти про те, скільки мільйонів застави вдалося вибити.
«443 млн 988 тис. гривень – сума застави для затриманих, – відрапортував Арсен Аваков про результати останньої спецоперації. – Цим шляхом ми, разом з ГПУ, обов'язково прийдемо до результату. Разом з Юрієм Луценком і Анатолієм Матіосом – не зупиняймося!»